Кожний свідомий громадянин України не раз чув про Північно-Атлантичний Альянс. Та чути – не завжди означає «знати». Багато хто це усвідомлює, розуміє, що потрібно читати більше потрібної літератури, знати всі позитивні та негативні сторони даної тематики, бо вона є дуже актуальною на сьогодні. І кожен знає, що треба займатися самоосвітою, але це практично неможливо без сторонньої допомоги…

Саме тому, розуміючи, що брак інформації тематики НАТО торкається не лише простих громадян, а й держслужбовців, 4-5 вересня 2008 року керівники організацій Михайло Колібабчук (Всеукраїнська молодіжна громадська організація Християнсько-Демократичний Союз Молоді) та Едуард Ільїн (Інститут Європейського Поступу) організували семінар за ініціативою саме Херсонської облдержадміністрації при підтримці Центра інформації та документації НАТО в Україні спеціально для заступників голів районних державних адміністрацій Херсонської області.


на фото: під час семінару

На мою думку, це було правильне рішення, бо держслужбовці із районів особливо гостро відчувають нестачу інформації щодо євроатлантичних прагнень України. Ті, хто слідкують за подіями в світі, знають, що європейські країни приєднуються до лав НАТО. Наприклад, у 2004 році був розширений вступ до Північно-Атлантичного альянсу, серед яких була Латвія. У 2008 році приєдналися Хорватія та Албанія. Україна – теж на шляху до цього.

Тому, спеціально до семінару були запрошені фахівці із Міністерства оборони Латвійської республіки: військовий аташе посольства Латвійської республіки в Україні Зігмундс Балодіс та голова департаменту публічної дипломатії Міністерства оборони Латвійської республіки Еліна Ланге, представник Міністерства оборони України підполковник Геннадій Коваленко та Стівен Гловер – фахівець з управлінь людськими ресурсами (Великобританія).

Відкриття дводенного семінару було розпочато телемостом у приміщенні Херсонського державного університету Херсон-Брюссель, штаб-квартира НАТО, яку представляв Петер Лунак, фахівець департаменту публічної дипломатії. Спілкування велося російською мовою, тому мовний бар’єр був відсутній. Відповідно, під час цього телемосту велася жвава дискусія, було багато запитань до пана Лунака, що свідчило про зацікавленість та небайдужість запрошених держслужбовців.

на фото: "На зв'язку НАТО"

Після телемосту продовження семінару проходило у приміщенні облдержадміністрації Херсонської області. Тут запрошені фахівці вже спілкувалися у вузькому колі учасників семінару, так би мовити, віч на віч. Тому кожен мав можливість поставити будь-яке запитання, починаючи з кількості літаків у військах Латвії до ціни на хліб та комунальні послуги. Україна, незалежно від нинішньої ситуації, є на шляху до Північно-Атлантичного альянсу. Розуміючи, що зараз ми переживаємо ті самі часи, що й Латвія до вступу в альянс, пан Балодіс розповів про еволюційний розвиток збройних сил під час інтеграції до НАТО. Також зазначив, що після виведення радянських військ з території країни, Латвія не мала власного озброєння. На сьогодні збройні сили Латвійської республіки укомплектовані найсучаснішим військовим обладнанням.

Що стосується Еліни, яка є молодою жінкою (бо не лише чоловіків ця тема хвилює), вона розповіла про шлях Латвії до НАТО. А саме – про реакцію людей на ті міфи і стереотипи, які зараз захмарюють свідомість громадян України і не дають тверезо оцінити і зрозуміти, що ж таке НАТО? І не дивно, що більшість громадян Латвійської республіки вже через кілька років зрозуміли, що міфи лишилися міфами, а страхи – необґрунтованими. У роки, коли Латвія не була членом альянсу, більшість населення боялося, що великий сусід – Росія – «переріже», мов артерію, газ, що це буде майже кінець світу… А що в результаті? Я почула від представників Латвії гордість за свою країну. Еліна мовила: «Так, було важко навіть нам уявити, що Росія не завадить нам. Але тепер ми в НАТО, і Росія вже змушена дивитися на нас, як на рівноправну країну…»

на фото: прес-конференція в обласній державній адміністрації

А от Стівен Гловер розповів про систему державного управління у Великобританії. У цій країні державна служба є престижною та бажаною роботою. Бути держслужбовцем – це означає, що ти займаєш певний статус, і це – твоя гордість. Я впевнена, з часом і в нашій країні кожен буде з гордістю та відданістю усвідомлювати призначення своєї посади для своєї країни.

Геннадій Коваленко розповів і спростував міфи і стереотипи, які властиві саме в Україні, пояснив, наскільки важливо правильно інформувати населення, що є дуже важливим у роботі із громадянами європейської держави.

На протязі двох днів я теж навчалася разом із учасниками, дізналася багато нового і цікавого про інші країни. Дуже приємно було бачити задоволення запрошених держслужбовців від семінару. А особливо порадували прохання і пропозиції заступників голів про проведення подібних заходів у районах Херсонської області, щоб заповнити інформаційний вакуум щодо Північно-Атлантичного альянсу.

Наша молодіжна організація і надалі буде проводити інформуючі заходи про євроатлантичні прагнення нашої держави.