НАТО-UAinform
Среда, 01.02.2023, 15:09
Приветствую Вас Гость | RSS
 
Главная Каталог статейРегистрацияВход
Меню сайта
Категории каталога
Мои статьи [224]
Наш опрос
Чому Україні варто вступити до НАТО?
Всего ответов: 92
Главная » Статьи » Мои статьи

Ризький самміт НАТО

Ризький самміт НАТО

(довідка)

Головним заходом в рамках Самміту НАТО в Ризі було засідання 29 листопада 2006 року глав держав і урядів країн-членів Альянсу у форматі Північноатлантичної Ради (ПАР) НАТО, за результатами якого оприлюднені Декларація Ризького Самміту НАТО та Комплексна політична директива НАТО (документ, який визначає далекосяжні політичні цілі подальшої трансформації Альянсу та шляхи їх реалізації).

Глави Держав та Урядів держав-членів Північноатлантичного Альянсу, підтвердили свою рішучість відповісти на безпекові виклики 21-го століття і захистити свої народи та спільні цінності, зберігаючи міцну колективну оборону в якості основоположної мети Альянсу.

Серед основних положень Декларації Ризького Самміту НАТО заслуговують найбільшої уваги рішення НАТО щодо:

1. Комплексної політичної директиви НАТО – головного політичного документу, який визначає пріоритети Альянсу та підходи до планування і розвідки на наступні 10-15 років.

Загалом, Комплексна політична директива містить оцінки сучасного та майбутнього безпекового середовища і визначає засоби реагування на появу непередбачуваних ризиків та загроз. У документі також визначається, що головними загрозами на сьогодні для Альянсу є тероризм, розповсюдження зброї масового знищення та використання сучасних технологій із злочинними намірами, а також нестабільність, джерелом якої є занепадаючі держави, регіональні кризи та злочинне руйнування транспортних мереж постачання життєво важливих ресурсів.

2. Декларації політики відкритих дверей НАТО.

Представниками Альянсу було підтверджено, що НАТО залишається відкритою для нових європейських членів, найважливішим етапом підготовки країн до можливого членства в НАТО є План дій щодо членства (ПДЧ), і що всі демократичні європейські країни можуть бути за рішенням ПАР запрошені до ПДЧ або до членства на будь-якому етапі, в залежності від прогресу, досягнутого цими країнами на шляху до відповідності цілям Північноатлантичного договору.

Альянс підтвердив свої наміри продовжувати Інтенсифікований діалог з Україною і Грузією, який охоплюватиме повний спектр політичних, військових, фінансових та безпекових питань, пов'язаних з прагненнями цих країн до членства, без упередження можливих майбутніх рішень НАТО. Зазначене формулювання цілком відповідає положенням Мадридської декларації НАТО 1997 року, яка дала політичне визначення Інтенсифікованого діалогу як етапу підготовки країни-кандидата до членства в НАТО.

Співпраця України з НАТО. Підтверджено важливість Особливого Партнерства України з НАТО, яке наступного року відзначатиме свою 10-ту річницю. Вітається прогрес, досягнутий в рамках Інтенсифікованого діалогу України з НАТО. Глави держав і урядів Альянсу також високо оцінили вагомий внесок України у міжнародну безпеку, в тому числі шляхом участі в операціях під проводом НАТО, зусилля щодо розвитку регіонального співробітництва, а також підтвердили свою готовність продовжувати надання практичної допомоги Україні в проведенні далекосяжних реформ, зокрема у сферах національної безпеки, оборони, реформуванні військово-промислового комплексу та боротьбі з корупцією.

Започаткування Інтенсифікованого діалогу з Грузією. Надано суттєвий поштовх відносинам Альянсу з Грузією шляхом започаткування з нею Інтенсифікованого діалогу. В цьому контексті серед іншого наголошено на важливості мирного врегулювання невирішених конфліктів на її території та забезпечення регіонального миру і стабільності.

Як і очікувалося, було надано "сигнал" країнам-учасницям ПДЧ -Албанії, Хорватії й Македонії про можливість отримання під час наступного Самміту НАТО в 2008 році запрошення до вступу в Альянс, якщо вони досягнуть стандартів НАТО та здатності бути контрибутором євроатлантичної безпеки і стабільності.

Новим моментом у розвитку співпраці НАТО з країнами-нечленами стало запрошення Боснії і Герцеговини, Сербії та Чорногорії до програми НАТО Партнерство заради миру (ПЗМ) і Ради євроатлантичного партнерства (РЄАП), що обумовлено важливістю забезпечення довгострокової стабільності на Західних Балканах. При цьому, Альянс закликав Сербію і БІГ тісніше співпрацювати з Міжнародним карним трибуналом.

Партнерство НАТО з Російською Федерацією залишається стратегічним елементом зміцнення безпеки на євроатлантичному просторі. У цьому контексті Альянс закликає Росію до посилення співпраці у ключових безпекових питаннях, зокрема у боротьбі з тероризмом, відзначає внесок Росії до операції “Активні зусилля” та практичну співпрацю у боротьбі з розповсюдженням наркотиків у Афганістані і Центральній Азії.

Наголошується, що ратифікація адаптованого Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ) залежить від виконання Росією своїх Стамбульських зобов'язань щодо виводу військ з Молдови і Грузії. У цьому зв'язку вітається підписання 31 березня 2006 року Росією і Грузією угоди щодо виводу російських військ з грузинської території та прогрес, досягнутий в її імплементації. Водночас, держави-члени НАТО з жалем відзначили відсутність прогресу у питанні виводу російських військ з Республіки Молдова та закликали РФ виконати свої зобов'язання.

3. Операцій та місій під проводом НАТО.

На Самміті висвітлювалися питання проведення операцій та місій під проводом НАТО, зокрема в Афганістані, Іраку, на Балканах, в Судані (Дарфур), Середземномор'ї та співпраця з країнами-партнерами у цій галузі.

Одним з головних питань порядку денного Самміту стало обговорення операції Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані під проводом НАТО, у якій загалом беруть участь 37 держав. Сприяння миру і стабільності в Афганістані є ключовим пріоритетом НАТО. У співпраці з Афганськими національними силами безпеки та у взаємодії з іншими міжнародними структурами Альянс продовжуватиме підтримку влади Афганістану у поширенні нею своєї відповідальності за безпеку, стабільність та відбудову на всю територію країни, шляхом діяльності підмандатних ООН Міжнародних сил сприяння безпеці Афганістану (МССБ), поваги до міжнародного права та вжиття всіх можливих зусиль для запобігання шкоди цивільному населенню. У цьому контексті, Польща та Сполучені Штати заявили про рішення збільшити свої національні контингенти. Учасники Самміту вітали продовження залучення партнерів та інших країн до діяльності МССБ і закликали усіх членів міжнародної спільноти приєднатися до цих вкрай важливих зусиль.

Також, було відзначено, що присутність в Косово сил КФОР за мандатом ООН відігравала вирішальну роль у наданні допомоги по забезпеченню безпеки та активізації політичного процесу. НАТО і у подальшому залишатиметься в готовності швидко реагувати на будь-які загрози безпековому середовищу, надати ще більший внесок у забезпечення безпекових складових врегулювання та тісно співпрацювати з населенням Косово, ЄС та іншими міжнародними структурами задля забезпечення стабільності та допомоги у розбудові системи безпеки Косово.

Представники НАТО висловили побажання щодо розширення зусиль в Іраку та Судані. Вони привітали рішення щодо створення єдиної місії Африканського Союзу та Об'єднаних Націй. НАТО продовжуватиме підтримувати Місію Африканського Союзу та є готовою розширити цю підтримку за результатами консультацій та погодження з Африканським Союзом, включаючи можливість продовження місії з надання послуг в галузі авіаперевезень та тренуванні.

4. Цивільно - військового співробітництва.

Досвід Афганістану та Косово свідчить про те, що виклики сьогодення вимагають комплексного підходу міжнародного співтовариства із залученням широкого спектру цивільних та військових інструментів, при повному дотриманні існуючих мандатів та автономності рішень всіх структур, і запроваджує прецеденти для такого підходу. З цією метою перед Північноатлантичною Радою (ПАР) на рівні постійних представників було поставлене завдання завчасно розробити прагматичні пропозиції до зустрічі Міністрів закордонних справ у квітні 2007 р. та Міністрів оборони в червні 2007 р. для удосконалення узгодженого застосування інструментів НАТО з антикризового менеджменту, так само як і практичного співробітництва на всіх рівнях з партнерами, ООН та іншими відповідними міжнародними організаціями, неурядовими організаціями та окремими членами міжнародного співтовариства у плануванні та проведенні операцій.

Ці пропозиції мають врахувати вже отриманий досвід та передбачати гнучкі варіанти для коригування процедур військового та цивільного планування НАТО з метою удосконалення взаємодії між цивільним та військовим компонентами.

5. Розширення співробітництва з країнами Середземноморського діалогу.

Зазначалося, що з часу, що минув після Стамбульського Самміту зріс досвід НАТО у сфері підготовки, водночас зміцніло партнерство з державами так званого „Ширшого Близького Сходу" та зросла його важливість для операцій та місій НАТО. У цьому контексті, було започатковано Ініціативу зі співробітництва щодо підготовки у сфері модернізації оборонних структур та тренування сил безпеки. Альянс готовий, у дусі спільної відповідальності та з урахуванням наявних ресурсів, ділитися своїм досвідом підготовки з партнерами в рамках СД (Середземноморського діалогу) та СІС (Стамбульських ініціатив співробітництва) з регіону „Ширшого Близького Сходу". Зокрема, було вирішено створити розгалужену мережу навчальних заходів НАТО.

Початковий етап передбачатиме розширення участі згаданих партнерів у існуючих навчальних та тренувальних програмах НАТО, заходах партнерства, тренувальних закладах Союзників з тим, щоб задовольнити потреби членів та партнерів Альянсу, а також відкриття Близькосхідного факультету в Оборонному коледжі НАТО.

На другому етапі НАТО розглядатиме питання щодо підтримки Альянсом заснування в регіоні Центру співробітництва з питань безпеки, яким опікуватимуться країни СД та СІС, включаючи його спільне фінансування країнами регіону та Альянсом. Рішення щодо внеску в заснування такого центру має ґрунтуватися на політичній зацікавленості, належній підготовчій роботі Альянсу з партнерами з урахуванням усіх аспектів досвіду, набутого під час реалізації початкового етапу. Будуть розглядатися різні джерела фінансування, включаючи добровільні внески, наприклад, трастові фонди.

6. Питання боротьби з тероризмом.

Альянс продовжуватиме забезпечувати трансатлантичний вимір у протидії тероризму. Участь у операції „Активні зусилля" вважається важливим внеском у боротьбу з цим явищем.

Альянс підтвердив прагнення захистити населення, території, інфраструктуру та сили від наслідків терористичних атак і закликав Союзників до продовження розвитку та повної імплементації національних спроможностей у цій важливій галузі, а також до зміцнення здатності Альянсу до обміну інформацією та розвідданими з питань тероризму, особливо у контексті підтримки операцій НАТО.

7. Сил Реагування НАТО.

Під час Самміту було задекларовано про набуття повних оперативних спроможностей Сил Реагування НАТО та створено спеціальний Фонд для їх утримання та застосування. За словами Генерального секретаря НАТО:“СРН це не тільки сили швидкого реагування, постійно готові до розгортання за необхідністю у будь-якій точці світу, але це ще й каталізатор постійного удосконалення збройних сил держав-членів Альянсу та засіб підтримки взаємосумісності між державами євроатлантичного простору.”

На сьогодні СРН складаються з сухопутного компоненту у розмірі бригади та здатного до розгортання у ворожому середовищі із застосуванням сили; військово-морських тактичних сил, до складу яких входять авіаносна бойова група, амфібійна тактична група та надводна бойова група; повітряного компоненту, спроможного до 200 бойових вильотів за добу та компоненту сил спеціального призначення.

СРН, що діють за принципом “першими починають, першими виходять”, мають бути готовими виконувати різні завдання, зокрема щодо:

  • колективної оборони, як окрема бойова одиниця та операцій, що не підпадають під дію Статті 5, такі як операції з евакуації, подолання наслідків надзвичайних ситуацій (враховуючи можливість залучення хімічних, біологічних, радіологічних та ядерних компонентів), а також підтримка гуманітарних місій та проведення анти-терористичних операцій;
  • здійснення передового розгортання та надання допомоги більш численним силам, що розгортаються;
  • демонстрації рішучості та згуртованості Альянсу для попередження виникнення криз (здійснення швидких операцій для підтримання дипломатичних заходів за необхідністю).

9. Військово-технічного співробітництва. Представники держав-членів Альянсу підтримали поточні ініціативи щодо:

а) стратегічних перевезень

Стосовно повітряних перевезень було підтримано ініціативи:

- проведення огляду можливостей багатонаціонального консорціуму, до складу якого входять 16 країн під проводом Німеччини, який контрактує транспортні літаки АН-124-100 для тимчасового здійснення стратегічних авіаційних перевезень; та

- закупівлі транспортних літаків С-17 з метою покращення можливостей НАТО щодо стратегічних авіаційних перевезень.

Можливості НАТО щодо здійснення стратегічних морських перевезень базуються на трьох компонентах:

- кораблі, що використовуються за тимчасовими контрактами;

- два кораблі, законтрактовані на постійній основі у Нідерландах; та

- чотири британські кораблі, у якості резерву.

Міжнародний консорціум, до якого входять дев’ять країн під проводом Норвегії, контрактує спеціальні пороми типу “РО/РО”.

б) Здійснення спостереження Альянсу за наземною обстановкою

НАТО планує закупити систему спостереження за наземною обстановкою Альянсу, яка в повній мірі надасть можливість командувачам НАТО спостерігати за наземною обстановкою в зоні проведення операцій. Вона складатиметься з пілотованих та дистанційно керованих радарних платформ, що матимуть змогу вести спостереження за поверхнею та передавати данні командувачам і забезпечить наявність “небесних очей” на визначеною територією.

Система спостереження за наземною обстановкою буде сконструйована Трансатлантичним Індустріальним співтовариством для спостереження, підпорядкованим Міжнародним Системам спостереження за наземною обстановкою. Це спільне підприємство, до якого входять Європейська Авіаційна Оборонно-Космічна Компанія, Галілео Авіоніка, Дженерал Дайнемікс Канада, Індра, Норсроп Грумман та сейлс, і передбачає участь у проекті всіх зацікавлених держав-членів Альянсу. Досягнення системою початкових оперативних можливостей заплановано на 2013 рік. Система буде належати НАТО та функціонувати під управлінням Альянсу.

в) Протиракетна оборона

НАТО розробляє систему захисту від тактичних ракет для захисту розгорнутих сил НАТО, територій чи регіонів від балістичних та крилатих ракет малого та середнього радіусу дії, а також літаків, безпілотних літальних апаратів та інших неочікуваних загроз. Вона складається з багаторівневої системи захисту на низьких та великих висотах, враховуючи бойове управління, радар раннього оповіщення та різних видів перехоплювачів. Під час Ризького Самміту НАТО також відбулося підписання контракту з міжнародним консорціумом, що діє під проводом Міжнародної корпорації наукових застосувань (SAIC), до складу якої входять Raytheon (US), EADS Astrium (Europe), Thales (FR), Thales Raytheon System Company (FR/US), IABG (GE), TNO (NL), Qinetiq (UK), DATAMAT (IT), Diehl (GE) щодо створення розвитку структур НАТО з розробки і введення в дію активної багаторівневої інтегрованої випробувальної платформи захисту від тактичних ракет. Очікується, що система захисту від тактичних ракет досягне початкових оперативних можливостей у 2010 році.

Крім того, глави держав-членів Альянсу вітали завершення вивчення можливостей протиракетної оборони НАТО, ініційованого під час Празького самміту НАТО 2002 року для оцінки можливих варіантів здійснення захисту територій держав-членів, сил та найбільших населених центрів від всіх видів ракетних загроз.

Висновок: таким чином, під час проведення Ризького Самміту НАТО, в цілому адекватно відображено стан і перспективи розвитку відносин України з Альянсом. Зокрема, підтвердження політики відкритих дверей НАТО та положення щодо можливості запрошення усіх демократичних європейських країн до ПДЧ за рішенням ПАР на будь-якому етапі залишає Україні шанси отримати таке запрошення в залежності від готовності нашої держави до такого кроку.

КОМПЛЕКСНА ПОЛІТИЧНА ДИРЕКТИВА НАТО

(схвалена на Ризькому Самміті НАТО 29 листопада 2006року)
(довідка)

Комплексна політична директива містить бачення сучасного та майбутнього безпекового середовища, визначаючи можливості реагування на появу непередбачуваних ризиків та загроз.

Директива складається з вступу та чотирьох частин, а саме:

Частина 1 – “Стратегічний контекст”;

Частина 2 – “ Наслідки для Альянсу”;

Частина 3 – “Рекомендації для вимог Альянсу щодо спроможностей”;

Частина 4 – “Принципи механізму управління”.

Вступ

Комплексна політична директива НАТО визначає структуру та політичну спрямованість триваючої трансформації НАТО, окреслює пріоритети для всіх напрямків розвитку спроможностей, планування та розвідки Альянсу. Директива підлягає періодичному перегляду та та спрямована на посилення взаємозв’язку цих напрямків через ефективний механізм управління.

Частина 1 – “Стратегічний контекст”.

У першій главі документу наголошено, що формування безпекового середовища, яке передбачене у Стратегічній концепції НАТО, залишається на сьогодні адекватним сучасним викликам та загрозам. Комплексна політична директива НАТО є документом, розробленим у розвиток Стратегічної концепції Альянсу від 1999 року.

Також наголошується на політичній вазі існування інших гравців (організацій) у сфері міжнародної безпеки. Зокрема, на пріоритетній ролі Ради Безпеки ООН у забезпеченні міжнародного миру та безпеки, а також на тому, що Європейський Союз став відіграти все більш зростаючу роль у підтримці міжнародної стабільності. Відзначено також, що Організація з Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ) продовжує нести значну відповідальність за сферу безпеки.

В документі також зазначається, що нестабільність, породжена збанкрутілими та занепадаючими державами, регіональні кризи та конфлікти, їх причини та наслідки, зростаючі можливості доступу до високотехнологічних звичайних озброєнь, зловживання новими технологіями, порушення потоків важливих ресурсів стануть основними ризиками та викликами для Альянсу.

Головними загрозами на сьогодні для Альянсу є тероризм, розповсюдження зброї масового знищення та використання сучасних технологій із злочинними намірами, а також злочинне руйнування транспортних мереж постачання життєво важливих ресурсів.

Частина 2 – “ Наслідки для Альянсу”.

Колективна оборона залишатиметься ключовою метою Альянсу. Джерела потенційних викликів, що підпадають під статтю 5, продовжують виникати. Широкомасштабний напад є маловірогідним, проте, як показали терористичні атаки проти США у 2001 році, у майбутньому, агресія походитиме ззовні Євроатлантичного регіону та здійснюватиметься із застосуванням нетрадиційних форм збройного нападу.

Тому Альянс залишатиметься готовим сприяти ефективному запобіганню конфліктам та активно залучатись до врегулювання криз.

Політична директива визначає види операцій, які Альянс повинен бути здатним здійснювати, а також необхідні для цього спроможності. У цьому зв'язку наголошується на необхідності дотримання визначених Альянсом вимог до збройних сил держав-членів, які повинні залишатись збалансованими, мобільними та здатними до швидкого розгортання, спроможними виконувати будь-які операції - низької та високої інтенсивності.

Крім того, необхідно покращувати практичне співробітництво, беручи до уваги існуючі домовленості з партнерами, відповідними міжнародними та неурядовими організаціями, для забезпечення більш ефективного співробітництва у плануванні і проведенні операцій.

Частина 3 – “Рекомендації для вимог Альянсу щодо спроможностей”.

З огляду на ймовірну природу безпекового середовища Альянс буде потребувати швидких та гнучких відповідей на складні і не передбачувані виклики, що можуть виникати далеко від кордонів держав-членів. Для виконання повного спектру завдань, Альянс повинен бути спроможним розпочати і підтримувати всі види операцій як на, так і поза територією Альянсу (невеликі, короткотривалі та великомасштабні операції високої інтенсивності). Водночас відзначено, що на сьогодні НАТО потребує забезпечення можливості проведення більшої кількості мобільних операцій.

Основними пріоритетами НАТО у цій сфері визначено:

- спільні експедиційні сили і можливість їх розгортання та підтримання;

- сили високої готовності;

- здатність реагувати на асиметричні загрози;

- перевага в інформаційній сфері;

- здатність поєднати різноманітні інструменти Альянсу та спрямувати їх на розв’язання кризи у найефективніший спосіб;

- здатність координувати зусилля з іншими гравцями.

Сили реагування НАТО, що є фундаментальним військовим інструментом у підтримці Альянсу та каталізатором для наступної трансформації, разом з операційними вимогами мають найвищу перевагу.

Важливими питаннями також є необхідність захисту розгорнутих сил НАТО від ракетної загрози, здійснення розвідки та інформаційного обміну.

Частина 4 – “Принципи для механізму управління”.

Комітети та структури НАТО, які відповідають за дисципліну планування, включаючи операційне планування та розвідку, у своїй діяльності повинні виконувати Комплексну політичну директиву через впровадження деталізованої політики, директив та настанов. Ефективний механізм управління є невід’ємною частиною виконання комплексної політичної директиви. Його буде запроваджено ПАР на рівні постійних представників, з метою створення настанов та гарантування їх відповідності положенням директиви, забезпечення логістичного зв’язку та гармонізації між ними.

Реалізація Комплексної директиви має привести до розвитку більш ефективних спроможностей для майбутніх операцій та місії.

Довідково. Перед остаточним ухваленням главами держав і урядів країн-членів Альянсу 29 листопада ц.р. Комплексна політична директива НАТО пройшла багаторівневу процедуру погодження як на національних рівнях, так і в НАТО, зокрема: 21 грудня 2005 року Північноатлантичної Радою; у червні 2006 року – міністрами оборони держав-членів НАТО.


Категория: Мои статьи | Добавил: nato-uainform (24.01.2008)
Просмотров: 772 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2023
Сделать бесплатный сайт с uCoz