НАТО-UAinform
Пятница, 16.11.2018, 04:27
Приветствую Вас Гость | RSS
 
Главная Каталог статейРегистрацияВход
Меню сайта
Категории каталога
Мои статьи [224]
Наш опрос
Чому Україні варто вступити до НАТО?
Всего ответов: 92
Главная » Статьи » Мои статьи

Що буде з українсько-російськими відносинами, якщо Україна дбатиме про власну безпеку

Що буде з українсько-російськими відносинами, якщо Україна дбатиме про власну безпеку


Нещодавно в Києві відбувся круглий стіл на тему «Економічні наслідки євроатлантичного вибору України». Зокрема, йшлося про те, як вплине майбутній вступ України в НАТО на російсько-українські економічні відносини. Участь в обговоренні взяли політики та провідні політичні експерти.

Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС:

РОСІЯ УЖЕ ВИСИДЖУЄТЬСЯ В ЧЕРЗІ НА ЗАМОВЛЕННЯ З НАТО

Григорій ПерепелицяПівнічноатлантичний альянс не є економічною організацією – на відміну від ЄС. І особливих вимог щодо економіки, за винятком загальних принципів ринкової економіки, НАТО не висуває.

Тому якщо відкинути політичні спекуляції і залякування щодо Росії, то можна сказати, що жодних прямих – позитивних чи негативних – наслідків від членства в Альянсі Україна не матиме.

Але будуть, звичайно, опосередковані наслідки…

Ці опосередковані наслідки є, безумовно, позитивними… Навіть зараз від співробітництва з НАТО ми отримуємо позитивний економічний ефект. Скажімо, НАТО фінансує нам програму з утилізації застарілих озброєнь, НАТО було готове фінансувати програму знищення протипіхотних мін, НАТО також дає нам велику технічну допомогу для реформування військово-збройних сил: проведення тренувань, обладнання полігонів. Це і є конкретне вираження економічного ефекту від співробітництва з НАТО.

Задамо собі просте запитання: чому колишні країни Варшавського договору, які входили до соціалістичного табору, так прагнули й стукали в двері НАТО? Яка була воєнна загроза для цих країн у 90-ті роки? Ніякої безпосередньої воєнної загрози для них не було. І навіть, якщо Росія інколи

виступає з погрозами завдати удар, вона ніколи не піде на цей крок, бо зацікавлена в збереженні клімату загальноєвропейської безпеки. Тобто можна констатувати, що реальної загрози з боку Росії для цих країн не було. Тоді ж чому ці країни втупили в НАТО? А тому, що це просто економічно вигідно. Насамперед тому, що система колективної оборони набагато дешевша, ніж індивідуальна оборона.

Погляньмо на реальні економічні вимоги з боку Альянсу… Це вимога щодо пів-відсотка воєнного бюджету країни в колективний бюджет Альянсу. Що для нашого громадянина означає 1 гривню на рік. Це й буде наш економічний внесок у гарантії колективної безпеки. І до трьох відсотків ВВП – але це просто за бажанням, це не є чітка вимога. Є країни, котрі витрачають 1,5 відсотка ВВП, а є країни, що 5 й відсотків, наприклад, Туреччина. Але загалом – до 3 відсотків.

Якщо говорити про інші альтернативні щодо НАТО варіанти, то, зокрема, може йтися про оформлення індивідуальної оборони. Питання в тому, який рівень гарантій безпеки ми хочемо мати? Такий, як у Таджикистані або Узбекистані, чи як у європейських країнах – членах НАТО? Якщо хочемо мати такий рівень безпеки та оборони, як вони, то маємо збільшити наш оборонний бюджет приблизно в п’ять разів.

А для чого нам збільшувати оборонний бюджет у п’ять разів? Насамперед для відтворення воєнної інфраструктури, яка б забезпечувала оборону України за всіма параметрами.

По-друге – для відбудови та реконструкції оборонного-промислового комплексу, який має забезпечувати збройні сили й потреби оборони країни не на 5 відсотків, як зараз, а на 90 відсотків.

По-третє – для повернення від професійної армії до загального військового обов’язку, тому що тією професійною маленькою армією, яку ми маємо чи збираємося мати, ми не здатні виконати весь комплекс завдань щодо оборони країни.

Досвід показує, що за членства в НАТО зростають іноземні інвестиції… Звичайно, НАТО прямо не інвестує кошти в країни Альянсу, але створює політичну стабільність, той клімат безпеки, який є дуже сприятливим для вкладення іноземного капіталу.

Багато з нас були на Канарах, бачили, який там рай... Але до членства в НАТО ніякого раю там не було. Після вступу в НАТО в Іспанію прийшли американські інвестиції – близько 160 мільярдів доларів. Угорщина отримала 48 мільярдів, Польщі були списані борги більше як на 30 мільярдів доларів.

Членство в НАТО наближає нас до членства в ЄС – і це аксіома.

Щодо мінусів від вступу України в НАТО…

Ми чули залякування про те, що оборонний комплекс України ляже повністю, ми втратимо його і таке інше. Припустимо, Росія, у разі вступу України в Альянс, припинала співробітництво з нами… Не забуватимемо, що 50 відсотків комплектувальних, які Росія отримує за межами своєї країни, ідуть з України. Це означає різкий удар по воєнному виробництву Російської Федерації. Чи піде Росія на такий крок з Україною? Я думаю, що ні, бо це буде дуже велика проблема для самої Росії.

Що важливо для Росії? Пошук нових технологій, яких немає ні в Україні, ні в Росії. А де вони є? Вони є на Заході. Росія шукає нові ринки збуту для свого військового виробництва, і ці ринки знову ж таки є тільки на Заході.

Якщо ми залишаємося далі постачальниками російських комплектувальних і Росія інтегрується у систему військово-промислової препарації НАТО, то тоді ми будемо постачальниками озброєнь, які Росія виготовлятиме для країн НАТО. І ноу-хау нам не бачити!

Сьогодні відбувається модернізація озброєнь країн НАТО. Вартість такої модернізації щорічно становить два мільярди євро. Росія вже висиджується в Брюсселі й намагається придбати проекти з модернізації, і вона їх придбає, але без України.

Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій:

ВІДНОСИНИ З РОСІЄЮ ЗМІНЯТЬСЯ НЕ В КРАЩИЙ БІК, АЛЕ ТОРГІВЛЯ ТРИВАТИМЕ

Вадим КарасьовВ України є три варіанти зовнішньополітичного вибору: союз із Росією і, відповідно, вступ у систему безпеки за участю Росії та країн Договору колективної безпеки. Цей варіант в Україні сьогодні не сприймається ніким, навіть прихильниками тісних зв’язків із Росією.

Другий варіант – нейтралітет, позаблоковий статус.

Третій – вступ України в НАТО.

При вступі в НАТО ми входитимемо в систему колективної безпеки. Україна не має власної системи безпеки, її потрібно створювати. І нам, безумовно, потрібно вступати в НАТО. З економічної точки зору, звичайно, ми втрачаємо якісь коопераційні зв’язки, можливо, машинобудівний комплекс України, у якого досить тісні зв’язки з Росією.

А що ми набуваємо? Перше – вступ України в НАТО і навіть План дій щодо набуття членства стимулює зниження політичних ризиків в Україні, а це сприяє залученню інвестицій. Так було в Румунії, Польщі, Чехії. Вкладники капіталів розуміють, що потрапляють під парасольку безпеки НАТО.

Не можна сказати, що ПДЧ – це просто перехід на воєнні стандарти НАТО, це насамперед стандарти організації держави, які передбачають і боротьбу з корупцією, і ліквідацію тіньових схем, і прозорість бюджетних параметрів, тобто це реформи.

Відносини з Росією, звичайно, зміняться – і не в кращий бік. Хоча торговельні відносини й далі розвиватимуться, тому що Україна й Росія дуже серйозні торговельні партнери. Не думаю, що Росія закриватиме ринки перед українськими виробниками.

Воєнні відносини між цими країнами покращуватися не будуть, особливо спочатку: буде період охолодження, але торгівля не постраждає. На російський ринок постачають свою продукцію підприємства української продовольчої промисловості: молоко, сири, цукерки і так далі. А це Росії вигідно, бо в неї є зростання продовольчої інфляції, і щоб боротися з цією інфляцією, потрібно насичувати внутрішній ринок.

Тому незважаючи на воєнно-політичне охолодження, торгівля триватиме. Хоча Росія може поставити низку непростих питань, у тому числі й щодо Криму… Але в України є адекватна відповідь – Чорноморський флот, його виведення з Севастополя.

Тобто нас чекають непрості часи, але не потрібно їх боятися. Урешті-решт ці проблеми колись все одно вони вийдуть на поверхню. Тож краще їх розв’язувати зараз.

Василь Кисельов, народний депутат (Партія регіонів):

ВСТУП ДО НАТО ВДАРИТЬ ПО ВИСОКИХ ТЕХНОЛОГІЯХ

Василь КисельовПолітичний складник цього питання має дуже високу ціну…

Наші противники дорікають нам у тому, що Партія регіонів голосувала за закон про національну оборону, у якому є пункт 8, де йдеться про вступ України в НАТО. Але вони не кажуть, що в цьому самому пункті після коми написано: «...Якщо це не суперечить партнерству з Російською Федерацією та з іншими країнами СНД». І ми зараз повинні говорити про те, що, коли приймалися закони щодо НАТО, то була зовсім інша ситуація у світі, ніж сьогодні. Для України була реальна загроза тероризму, і тому Україна брала участь і в навчанні з НАТО, і вступила в «Партнерство заради миру». Звісно, для цього потрібно було прийняти низку законів, але нині ситуація змінилася кардинальним чином.

Нещодавно з генштабу НАТО надійшли дуже серйозні заяви на адресу Росії: вони не виключають, що в разі необхідності завдадуть запобіжний ядерний удар. І сьогодні йти в якийсь воєнний блок – це самогубство, а найбільш безпечними є позаблокові країни.

Я уважно прочитав стратегію НАТО, вивчив шість томів ПДЧ… У пункті другому «Озброєння і армія ПДЧ» написано: «Збройні Сили України беруть участь у воєнних операціях Альянсу». Тобто в разі приєднання України до ПДЧ, наші війська вже будуть у підпорядкуванні НАТО.

На сьогодні в Росії вже є указ, за яким обладнання авіаційної компанії «Мотор Січ» в Україні не закуповуватиметься. І це буде дуже сильна втрата для України.

Росія також заявила, що в неї зник інтерес на відновлення літака АН-124 «Руслан», вона відмовилася від АН-70 і фактично вже відмовилися від АН-130… А це мільярди в бюджет держави.

Вступ України в НАТО серйозно вдарить по високотехнологічних, наукомістких гілках державної економіки. Ми втратимо кадри, які відновити практично неможливо.

Не думаю, що ми отримуватимемо пільговий газ… Сьогодні ми наближаємося до того, що в нас будуть такі самі ціни, як в усій Європі. Якщо нас переведуть на ціни на газ за європейськими розцінками, то деякі галузі, насамперед хімічна та металургійна, будуть змушені просто виживати.

Сьогодні 27 відсотків товарообігу, який ми маємо з Росією, буде скорочений. Ті тридцять мільярдів, які ми хочемо отримати цього року за такого розвитку подій і такого наполегливого руху України до НАТО, ми ніколи не побачимо.

Сергій Таран, директор Міжнародного інституту демократії:

РОСІЯ ТІЛЬКИ ЗМІЦНЮВАТИМЕ ВІДНОСИНИ З УКРАЇНОЮ

Сергій ТАРАН Економічні наслідки євроатлантичного вибору України є однозначно позитивними. Адже багатство країни визначається насамперед не наявністю енергоресурсів чи природних копалин, а ефективними державними інституціями. Подивіться, як живуть у Японії, Нідерландах – а це країни, у яких дуже малі природні ресурси. А візьміть Іран чи Росію, де надзвичайно багаті корисні копалини, але дуже неефективні державні інституції.

ПДЧ і майбутня інтеграція України в НАТО – це насамперед внутрішні реформи в країні, які НАТО висуває. З них лише 20 відсотків стосується армії та безпеки, а 80 відсотків – це вимоги щодо реформ правової системи, системи державного управління. І це є основою, бо, якщо в нас буде змінено систему державного управління, ми отримаємо набагато більш ефективну систему економіки й політики.

Спекуляції щодо економічних втрат є справді спекуляціями. Від України ніхто не хоче грошей. Про це навіть смішно говорити. Від України вимагають реформ.

Є ще таке поняття як бренд країни… Україні зараз потрібно міняти свій імідж, бо вона сприймається як нестабільна країна. Але ми не знаємо жодної країни, яка входить у НАТО, щоб вона нестабільною. Невеликим винятком є Туреччина, але зауважу, що довіра до неї після вступу в НАТО значно зросла.

Усі східноєвропейські країни, які вступали до НАТО, мали цю саму проблему з Росією щодо економічних втрат. Але після того, як вони вступили до НАТО, їхні економічні відносини з Росією тільки зміцнилися. Росіяни зрозуміли, що набагато простіше мати справи з західними країнами, бо вони прозорі. Якщо це буде і в Україні, то Росія тільки розвиватиме відносини з нами.

Зараз питання стоїть лише в тому, як відділити політику від економіки, яким чином зробити так, аби євроатлантична інтеграція не була предметом політичних спекуляцій.

Оксана Климончук

постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-235788.html
Категория: Мои статьи | Добавил: nato-uainform (14.02.2008)
Просмотров: 452 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2018
Сделать бесплатный сайт с uCoz