НАТО-UAinform
Среда, 23.05.2018, 02:18
Приветствую Вас Гость | RSS
 
Главная Каталог статейРегистрацияВход
Меню сайта
Категории каталога
Мои статьи [224]
Наш опрос
Чому Україні варто вступити до НАТО?
Всего ответов: 92
Главная » Статьи » Мои статьи

Є висока ймовірність того, що у квітні НАТО запросить Україну до виконання ПДЧ
Брюс Джексон: "«Так» у Бухаресті"
http://www.ukraine-nato.gov.ua/nato/ua/publication/content/16362.htm
 

Є висока ймовірність того, що у квітні НАТО запросить Україну до виконання ПДЧ

Подання офіційного запиту з приводу приєднання України до Плану дій щодо членства є наступним і логічним кроком встановлення тісніших відносин із НАТО, Європейським Союзом та іншими євроатлантичними інституціями, які значилися в українській політиці з часів Президента Кучми. План дій щодо членства (ПДЧ) – це не заявка на членство, і він не гарантує Україні приєднання до Альянсу. План дій – це радше технічна програма, яка значно пришвидшить оборонні реформи та модернізацію війська, а також покращить спроможність українських збройних сил взаємодіяти зі своїми колегами з інших країн. Сам по собі ПДЧ відстоює майбутній вибір України на користь членства у НАТО, водночас сприяючи розбудові тісніших зв’язків з Європою загалом. Політичний консенсус усередині України непотрібен для європейських сусідів, аби краще пізнавати і посилювати впевненість у можливостях і надійності одне одного.

 

Про ймовірність отримання ПДЧ на Бухарестському саміті

На мій погляд, є висока ймовірність того, що глави держав-членів НАТО дадуть позитивну відповідь на квітневому саміті Альянсу в Бухаресті. Є надзвичайно приязне ставлення західних столиць до України та бажання відчинити двері й допомогти їй стати успішною заможною європейською демократією. Для цього Україні потрібно продемонструвати, що вона дійсно готова до проведення реформ і навчання на всіх рівнях, які є головною метою Плану дій. Я очікую, що західні лідери захочуть почути від Президента Ющенка, прем’єр-міністра Тимошенко, спікера Яценюка, міністра оборони Єханурова і лідерів опозиційних партій особисто, що заявка на отримання Плану дій щодо членства так само, як бажання отримати членство у СОТ і дискусії з приводу Зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, – це наступний крок у відносинах з Європою, і він робиться з усією серйозністю, на яку заслуговує мета членства.

 

Про те, чи будуть США переконувати європейських союзників-опонентів надати Україні ПДЧ

Не думаю, що канцлер Німеччини Ангела Меркель чи президент Франції потребують, аби Вашингтон пояснював важливість для них України. Я б сказав, що багато – навіть більшість – щирих адвокатів більш тісних українсько-європейських відносин – у Європі. Йдеться не лише про Париж і Берлін, а й про Лондон, Варшаву і Стокгольм, які переконані, що європейські інституції мають надіслати Києву чіткі сигнали підтримки.

Щодо питань, які супроводжують запрошення України до ПДЧ на саміті в Бухаресті, то, на мій погляд, існує три питання, які насправді хвилюють. По-перше, європейські союзники хочуть бути впевненими, що нещодавній період політичної нестабільності та нескінченних виборів в Україні завершений, натомість новий уряд – передбачуваний у своїх діях та спроможний виконати План дій. По-друге, для них важливо прояснити питання, що приєднання до Плану дій не є запрошенням до членства і тим більше не має нічого спільного з перспективами вступу України до Європейського Союзу. Союзники добре обізнані, що українці бажають провести референдум з питань вступу до НАТО через кілька років, і це їх цілком влаштовує. По-третє, вони мають бути певні, що у Плані дій не буде нічого такого, що безпосередньо зачіпало б російські інтереси, пов’язані з Україною як безпечним сусідом. Щойно всі сторони зрозуміють, чим не є ПДЧ, НАТО скаже Україні «так» на саміті.

 

Про те, чи може Україна приєднатися до ПДЧ без Грузії

Цілком можливо, що відносини НАТО з Грузією будуть відрізнятися від відносин між Альянсом та Україною. Усі країни визначають свої взаємозв’язки з НАТО залежно від індивідуального виконання тих чи інших завдань. Наразі Грузія перебуває в періоді між щойно (і успішно) завершеними президентськими виборами та парламентськими виборами, які відбудуться у травні. З огляду на нестабільність грузинської демократії, що була продемонстрована у листопаді минулого року, цілком ймовірно, що європейці та Сполучені Штати захочуть мати підтвердження у вигляді других вільних та чесних виборів у травні перед тим, як запросити Грузію до виконання Плану дій щодо членства. Багато інших людей в цих країнах, зокрема особисто я, вважають, що ми маємо достатньо позитивної інформації про грузинські демократичні реформи і чудове виконання завдань в рамках поточного діалогу з НАТО, аби на саміті в Бухаресті було прийнято позитивне рішення щодо цієї країни.

 

Про непримиренну позицію Росії

Починаючи з ранніх 1990-х, політика всіх країн НАТО та Європейського Союзу зводилася до того, що Росія повинна мати голос, але ніколи не може мати права вето в європейських справах. Україна також має суверенне право вибирати союзи та об’єднання, які вважає за потрібне, без жодних обструкцій з боку будь-якої країни. Росія не може заперечувати розвитку більш тісних відносин між Україною та євроатлантичними інституціями, оскільки Росія провадить фактично таку ж політику в своїх економічних й торговельних відносинах з Європою. Загальновідомо, що певні російські офіційні особи зберегли свої стереотипи стосовно НАТО з часів їхньої роботи у КДБ. У Європі та Сполучених Штатах існує думка, що ці анахронічні стереотипи не мають під собою фактологічного підґрунтя і не можуть бути присутніми в європейській дипломатії XXI століття.

 

Досьє «Главреда»

Брюс Джексон– президент впливової неурядової організації «Проект перехідних демократій» (Вашингтон). Експерт із питань вступу країн Центрально-Східної Європи до НАТО. Брюса Джексона також часто називають позаштатним послом Сполучених Штатів у Східній Європі та країнах Чорноморського басейну, бо його оцінки ситуації дуже часто збігаються з неофіційною позицією Білого дому. У політологічних та дипломатичних колах існує прикмета: що частіше Брюс Джексон буває у тій чи іншій країні, то більше шансів, що вона у близькому майбутньому стане членом Північноатлантичного Альянсу.

Як вступали до НАТО колеги по соцтабору

Країни

Приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО (Membership Action Plan)

Запрошення до початку

переговорів

про вступ до НАТО

Вступ

до НАТО

 

 

 

 

Литва

1999

Вашингтонський саміт

2002

Празький саміт

2004

 

 

 

 

Болгарія

1999

Вашингтонський саміт

2002

Празький саміт

2004

 

 

 

 

Албанія

1999

Вашингтонський саміт

розраховує

на Бухарестський саміт, 2008

?

 

 

 

 

Хорватія

2002

Празький саміт

розраховує

на Бухарестський саміт, 2008

?

 

 

 

 

Словаччина

1999

Вашингтонський саміт

2002

Празький саміт

2004

 

 

 

 

Македонія

1999

Вашингтонський саміт

розраховує

на Бухарестський саміт, 2008

?

http://www.ukraine-nato.gov.ua/nato/ua/publication/content/16362.htm
Категория: Мои статьи | Добавил: nato-uainform (29.01.2008)
Просмотров: 318 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2018
Сделать бесплатный сайт с uCoz