Легенди перетворюються на історичні факти. І навпаки. У квітні 2007 року, часописи «Музеї України» і «Нова Січ», отримали фотографію оригіналу морського козацького прапора, що зберігається в спецхранах Ермітажу. Почали розслідування. Виявили, що копії прапора є в Київському історичному музеї і на Хортиці. Зустрілися з директором Музею гетьманства у Києві Галиною Яровою, яка повідала про українського патріота з Пітера Миколу Макаренка. Пані Галина розповіла захопливу історію про свідому галичанку, яка дуже ризикуючи, перевезла до Львова морський козацький прапор з Краснодару.

Прапор оформили в музеї і надійно заховали до кращих часів. Про реліквію знало дуже обмежене коло людей. Лише після початку перебудови, полотно показали кільком історикам, серед яких була і Г.Ярова. Ніякої інформації в пресі і літературі не було. Роки були буремні. Змінилися покоління музейників. Про неймовірний експонат знову забули. Аж до 2007 року. Оприлюднивши ту неймовірну історію, ми попросили львівських журналістів і музейників  пошукати прапор в фондах. Ніхто не відгукнувся. Несподівано, в ефірі телеканалу 24, пройшов сюжет зі Львова – прапор знайшовся! Його навіть показали пресі! Даємо замітку з сайту телеканала:

«В Львівському історичному музеї зберігається унікальний експонат - козацький морський прапор - єдиний такого роду в Україні.

На величезному малиновому полотнищі зображені архангел Михаїл та Христос, які оберігають корабель з гетьманом та козаками.
Юрій Волощак (голова козацького товариства “Кіш”): “Подарований,  цей прапор був Катериною за якісь там вдалі морські походи. Але мальований він був в Україні, оскільки школа малярська в Україні була дуже висока”.
Одначе, історики вважають, що це копія, зроблена на початку XX століття. Сліди оригіналу з XVIII століття втратилися. Хоча дехто припускає, що його слід шукати у закритих фондах Ермітажу.
Валентина Петрова (працівниця музею): “Копія, але ми вважаємо, що можна її приймати навіть за оригінал. Тому що подібних прапорів немає, в музеї в нас єдиний, і взагалі у Львові зберігається єдиний прапор у нас, тому ми його приймаємо за оригінал”.
З козацьким прапором у Львові пов'язана цікава легенда. Кажуть, що цю реліквію після війни привезла з Кубані молода працівниця львівського музею. Директор кубанського музею закохався у вродливу львів'янку і пообіцяв віддати їй у подарунок все, що вона попросить. За переказом, свідома галичанка попросила козацький стяг. Так це чи ні, сьогодні вже важко сказати. Відомо лише, що прапор дійсно прислали до Львова з Краснодару у 1950 році...»

http://www.24tv.com.ua/culture/2008-12-11/16844.htm

Головне, прапор знайшли! І дуже може бути, що у Львові лежить оригінал – адже подібних полотнищ було кілька… Потрібна фахова експертиза. Наголошу – в Україні є ще як мінімум два подібних експонати. Будьте обережнішими з заявами на унікальність… Нагадую публікацію 2007 року. Ще раз даю фото ймовірного оригіналу морського прапора запорожців з спецхрану Ермітажу:

«Мова піде про основний морський прапор Січі.

Розмотуючи клубок довкола загадок запорожців, зосереджених у секретних фондах Ермітажу, ми виділили одну, яка породила кілька легенд і красивих романтичних історій кохання.

Отож, незадовго до знищення останньої Січі, козаки виготовили один з головних своїх прапорів – морський козацький прапор. Разом з іншими козацькими регаліями, він потрапив до закритих фондів Ермітажу, де стараннями російських музейників, гарно зберігся, хоча, чомусь, недоступний звичайним відвідувачам і українським дослідникам. Але, то інша тема. Відразу наголошу, що не буду вимагати повернення – хай зберігається у прекрасних умовах, чекаючи свого часу… Більше того, ми хочемо нагородити керівників Ермітажу спеціальними відзнаками – за збереження історичних реліквій українського народу.

На початку минулого століття, у Петербурзі жив свідомий українець і щирий патріот Микола Макаренко. Ця людина здійснила справжній громадянський і науковий подвиг. Працюючи в Ермітажі і інших музеях, він знайшов і описав чимало українських речей. Як повідомила директор Музею гетьманства Галина Ярова, у 1917 році Макаренко, описав, сфотографував і видав книгу про 14 унікальних козацьких прапорів Ермітажу. У тому числі – морський козацький прапор.

Ми проконсультувалися з відомим істориком,  директором Національного заповідника «Хортиця» Максимом Остапенком, який знайшов і оприлюднив сенсаційний наказ Сталіна №2, про передачу незалежній Україні козацьких регалій з музеїв Росії, з переліком. Дуже ймовірно, що до появи того наказу був причетний Микола Макаренко, бо на той момент він був найобізнанішою людиною у тій справі. Та і діяльність Українського революційного комітету Петербургу, чекає своїх дослідників…

-Скоріш за все, десь у ті роки, за ініціативою Макаренка, було зроблено кілька висококласних копій козацьких прапорів.- впевнена шеф-редактор журналу "Музеї України" Наталка Іванченко, - Свого часу, Ермітаж їх щедро роздарював регіональним музеям.

Далі пішли детективи і легенди.

Років з 50 тому, тодішнє керівництво Державного історичного музею України, отримало дозвіл на виготовлення копії морського прапора запорожців. Хоч і не дуже точну, копію зробили. Її можна побачити в Києві.

Десь у восьмидесятих, за наказом партії, можливо, за втручання Щербицького, Ермітаж з помпою, передав музею на Хортиці, дві майстерно виготовлені копії запорізьких прапорів, один з яких – морський козацький прапор! Будете в Запоріжжі – зайдіть, гляньте.

Ну, а західноукраїнська історія, просто вимагає екранізації!

Десь після війни, музейників одного красивого міста Л., відправили до якогось російського міста, скажімо, К., за досвідом. У складі делегації була дуже красива, але національно свідома, українка. В Росії, між нею і керівником місцевого музею,козаком, спалахнуло неймовірне кохання. Очевидці стверджують, що обоє буквально збожеволіли. Це було щось фантастичне! А в тому російському музеї, в запасниках, лежала копія морського прапора запорожців, яка росіянам просто була непотрібна. Закоханий директор, був готовий подарувати національно свідомій галичанці, весь всесвіт, не то, що якийсь прапор… Так третя з відомих нам копій, потрапила до одного галицького музею, взята на облік і захована у далекі закапелки, до кращих часів. Дійові особи тієї історії давно померли, а прапор і легенда залишилися. Чесно кажучи, ми не знаємо, чи виставили львівяни той прапор в експозицію, чи так і лежить у запасниках. В принципі, здається нам, що до такого експонату, масово підуть молодята. Бо той прапор вже є чимось більшим. Бойова історія, шалене кохання, національна ідея, ризик, жертовність, романтика. І блискуча перемога в фіналі! Супер! Просимо львівських колег провести розслідування, знайти прапор і оприлюднити ім‘я героїні.

Це ще не все!

Років з тридцять тому, ЦРУ США, проводило надсекретну операцію з вербовки якогось дуже важливого радянського вченого. Чи військового. Чи моряка… Не могли підступитися. Почали обробляти родичів. А хтось з них працював в Ермітажі. Аби посадити людину на гачок, хитрі американці дали їй міні камеру, гроші і попросили фотографувати закриті фонди Ермітажу. Так ЦРУ стало власником купи унікальних історичних знімків з фондів всесвітньовідомого музею. Як там пройшла вербовка, не знаємо. А от фотографії цікавих експонатів Ермітажу, в тому числі козацької доби, в архівах ЦРУ збереглися. Нагадуємо, в Ермітажі діяв спецхран КГБ. Нещодавно, американці зняли гриф секретності з тих знімків. Справа в тому, що в архівному управлінні, працював один національно свідомий українець…

-Такі події скоріш за все, відбувалися в реальності, - сказав генерал-полковник козацтва, колишній радянський офіцер і національно свідомий українець, Петро Аброскін, - Дуже схоже на стиль американських спецслужб. Правда, ми розуміємо, що термін секретності ще продовжується. Тому, щось довести документально, важко… Але, ймовірність цієї історії, дуже висока!

Якимось чином, фотографія, як ми розуміємо, ОРИГІНАЛУ морського козацького прапору з Ермітажу, опинилася в руках співробітників журналів «Музеї України» і «Нова Січ». Не питайте, як. Взяла, і опинилася! Ми почали власне розслідування. Підняли багатьох істориків, деяких серед ночі, в результаті, дізналися дуже багато нового. Історики теж…

Все. Кінець фільму. Фотографію друкуємо. Насолоджуйтеся!» http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=2424

Ось так одна загадкова фотографія, спогади істориків породили кілька романтичних легенд. Допитливі дослідники докопалися до істини. Легенда перетворилася на чіткий історичний факт. Маємо ще один знаковий музейний експонат, який, сподіваюся, виставлять в експозиції. Можна писати дисертацію і купу рефератів з дипломами, що найближчим часом зроблять кмітливі студенти. Просимо львів‘ян детально перефотографувати прапор і вивісити знімки на сайті музею. Почекаємо експертних оцінок…

Вітаємо українців з черговою маленькою історичною перемогою!

Віктор Тригуб, редактор журналів «Музеї України» і «Нова Січ»